Терапія

Карієс

Карієс зубів (Caries dentis) – це патологічний процес, що виявляється після прорізування зубів, при якому відбуваються демінералізація і розм’якшення твердих тканин зуба з подальшим утворенням дефекту у вигляді порожнини.

Карієс зубів у даний час є найбільш поширеним захворюванням людства.

Сучасні методи і засоби діагностики, що використовуються в стоматології, дозволяють виявити карієс ще в «стадії плями», коли на поверхні зуба з’являється ділянка більш світлого забарвлення – перша ознака демінералізації (звапніння) зубної емалі. У нашій клініці ми використовуємо прилад для діагностики раннього і прихованого карієсу. При початковому карієсі лікування зводиться до відновлення втрачених мінеральних компонентів емалі методом ремінералізації і глибокого фторування різними гелями, лаками, яких в сучасній стоматології великий вибір, але суть їх застосування одна – не допустити подальшого поширення каріозного процесу.

При поширенні карієсу в глибину, лікування карієсу зубів грунтується на методі видалення уражених тканин шляхом препарування та відновлення зуба за допомогою пломбувальних матеріалів (склоіономерних цементів та фотокомпозитів).

При несвоєчасному зверненні, карієс ускладнюється у вигляді пульпіту або періодонтиту.

Пульпіт

В результаті ряду причин всередину пульпи може потрапити інфекція. У такому випадку розвивається запалення – пульпіт; пульпа збільшується в об’ємі і зуб починає хворіти. При пульпіті патологічний процес поширюється вже не тільки на глибокі ділянки дентину, а й на судинно-нервовий пучок – пульпу. Пульпіт проявляється гострим пульсуючим болем в ураженому зубі, часто без чіткої локалізації, здатної віддавати в зуби протилежної щелепи, вухо, скроню, око, посилюється у вечірній і нічний час.

Температурні подразники викликають больовий напад, який повільно минає. Вилікувати цей стан можливо шляхом видалення пульпи, інструментальної та медикаментозної обробки системи кореневих каналів, з подальшим їх пломбуванням. Для того щоб з зуба видалити “нерв”, знадобиться від години до декількох годин. При цьому сам процес видалення займає лічені секунди, а весь інший час іде на очистку, формування та пломбування кореневих каналів. Після їх пломбування не повинно залишитися жодної порожньої ділянки, так як порожнеча в каналі – це ідеальні умови для розмноження інфекції. Ендодонтичне лікування кореневих каналів можливо за допомогою операційного мікроскопа.

Періодонтит

При несвоєчасному лікуванні карієсу і пульпіту розвивається періодонтит (запалення періодонта). При цьому зуб може стати причиною болю від слабо ниючого до дуже сильного, що підсилюється при накушуванні.

Періодонтит лікується також ендодонтично, оскільки причина знаходиться в зубі. Однак лікування періодонтитів зазвичай більш трудомістке, тривале і витратне в порівнянні з лікуванням пульпітів і тим більше карієсу.

Ендодонтичне лікування кореневих каналів можливо за допомогою операційного мікроскопа.

Ерозія емалі

Ерозія – прогресуючий спад твердих тканин зубів (емалі або емалі та дентину) недостатньо з’ясованою етіології. Деякі іноземні автори вважали, що ерозія зубів, як і клиновидний дефект, виникає виключно від механічного впливу зубної щітки і порошку. Інші вважають, що виникнення ерозії пов’язано з вживанням в їжу великої кількості плодів цитрусових і їх соків. Мали на увазі і несприятливий вплив різних захворювань-подагри, нервово-психічних розладів і т.д.

Мають значення несприятливі фактори виробничого середовища (кислоти, металевий і мінеральний пил і т.д.), а також поверхнево-активні речовини як в сфері їх виробництва, так і в складі гігієнічних засобів.

Ерозії частіше виникають на вестибулярній поверхні центральних і бічних різців верхньої щелепи, зустрічаються вони на іклах і премолярах. Іноді ураження буває симетричним. Їх виникнення може бути пов’язано з порушенням мінерального обміну внаслідок ендокринних або інших порушень в організмі і відповідно в пульпі зуба.

Важлива роль в утворенні ерозій зубів відводиться ендокринним порушенням і перш за все гіперфункції щитовидної залози. Ерозії зубів у хворих тиреотоксикозом виявляються в середньому в 2 рази частіше, ніж у людей з нормальною функцією щитовидної залози.

Розвинута ерозія являє собою дефект емалі округлої форми, який розташований в косому або поперечному напрямку найбільш опуклої частини вестибулярної поверхні емалі зуба. Зазвичай дно ерозії гладке, блискуче, тверде. Поступове розширення та поглиблення її може привести до повної втрати емалі і оголення дентину на вестибулярній поверхні зуба. Ерозії нерідко поєднуються зі стиранням ріжучих країв коронок, різців і горбів молярів.

Больові відчуття нерідко відсутні або слабо виражені, однак зустрічається досить сильна гіперестезія дентину.

Лікування ерозій має бути комплексним. Важливим елементом комплексного лікування ерозій вважається посилення гігієнічного догляду за зубами і виключення з харчового раціону або хоча б обмеження вживання кислих продуктів (лимони та інші цитрусові). Виходячи з припущення, що і механічний фактор, можливо, відіграє певну роль у патогенезі цього захворювання, слід рекомендувати при чищенні зубів користуватися більш м’якою зубною щіткою і застосовувати лікувально-профілактичні зубні пасти, що містять гліцерофосфат кальцію, фтор і інші мікроелементи і солі.

При цьому необхідно не тільки організувати місцеве лікування, але і провести ретельне обстеження хворого з використанням загальних методів діагностики, клінічних та параклінічних методів, включаючи консультації суміжних фахівців. Основним методом місцевого лікування є пломбування дефектів фотокомпозитами.

Гіпоплазія емалі

Гіпоплазія емалі розцінюється як порок її розвитку, який настає в результаті порушення метаболічних процесів в зубах, що розвиваються і виявляється в кількісному і якісному порушенні емалі зубів. Деякі дослідники вважають, що при гіпоплазії порушується формування зубних тканин за рахунок зміни в клітинах, які утворюють емаль – енамелобластах.

Інші автори розглядають гіпоплазію емалі як дефект її мінералізації при нормальному формуванні зубних тканин.

Залежно від причини виникає гіпоплазія твердих тканин групи зубів, що формуються в один і той же проміжок часу (системна гіпоплазія), або декількох зубів поруч одного, а частіше різного періоду розвитку (вогнищева одонтодісплазія). Спостерігається і гіпоплазія одиночного зуба (місцева гіпоплазія).

Клінічно гіпоплазія емалі проявляється у вигляді плям, чашоподібних заглиблень (одиничних або множинних) різної величини і форми, або лінійних борозенок тієї чи іншої глибини і ширини, що оперізують зуб і розташованих паралельно ріжучому краю або жувальній поверхні. З урахуванням кількості гіпопластичних ділянок іноді вдається уточнити, скільки разів виникало подібне порушення обміну. Іноді спостерігається поєднання борозенок з заглибленнями округлої форми. У деяких випадках на дні поглиблень або на буграх премолярів і молярів емаль відсутня.

Якщо гіпоплазія протікає з утворенням дефектів в емалі, то лікування полягає в препаруванні і пломбуванні.

Флюороз

Флюороз (лат. Fluorum – фтор + osis) – системна гіпоплазія емалі з чітко встановленим етіологічним фактором (причиною). Це захворювання, що розвивається до прорізування зубів при тривалому прийомі всередину води або продуктів з підвищеним вмістом сполук фтору. Захворювання носить ендемічний характер.

Флюороз проявляється в основному на постійних зубах незабаром після їх прорізування. Уражаються зуби дітей, що живуть в ендемічному вогнищі з народження або переїхали туди у віці 3 – 4 років.

Емаль зубів, уражених флюорозом, втрачає прозорість, стає матовою, на ній з’являються жовто-коричневі плями.

Залежно від тяжкості проявів флюорозу зубів розрізняють штриховую, плямисту, меловидно-крапчасту, ерозивну і деструктивну форми захворювання. Перші три форми протікають без втрати тканин зуба, а ерозивна і деструктивна – з втратою.

Та чи інша форма флюорозу зберігається на все життя і одна форма плямистості не переходить в іншу, незалежно від насиченості фтором нового вододжерела.

Профілактика. З метою запобігання ураження зубів флюорозом в населених пунктах, де вміст фтору у воді перевищує допустимі концентрації (від 0,8 до 1,5 мг / л), необхідно здійснювати комплекс профілактичних заходів як громадського, так і індивідуального характеру.

Громадські заходи зводяться до: 1) заміни вододжерел з великим вмістом фтору на інші з меншою (оптимальною) концентрацією його; 2) змішування вод (шляхом закільцьовування) декількох вододжерел, багатих і бідних фтором, з доведенням концентрації до необхідного рівня; 3) будівлі водоочисних станцій, здатних здійснювати дефторування питної води.

До індивідуальних методів профілактики відносяться:

природнє вигодовування;
відмова від раннього введення прикорму;
додаткове введення в їжу вітамінів С і Д, препаратів кальцію;
виключення або обмеження продуктів, що містять фтор (морська риба, шпинат);
вивезення дітей на канікули з ендемічного району.

Лікування флюорозу є завданням складним і проводиться стоматологом. Іноді дефекти емалі зішліфовують, при значному ураженні тканин зуба показано пломбування дефектів, протезування незнімними ортопедичними конструкціями (вініри, коронки).

Клиновидні дефекти

Клиновидний дефект – це прогресуючий (з різною швидкістю) спад твердих тканин зуба (емалі та дентину) на вестибулярній поверхні (щічна і губна) в області шийки зуба, що має форму клина.

Чинники викликають захворювання:

Захворювання внутрішніх органів – так, наприклад, клиновидні дефекти виявляються у 23% людей, з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту.
Захворювання пародонту, зокрема пародонтоз – так, нейродистрофічні зміни в щелепно-лицевій ділянці призводять до атрофії ясен і оголення шийки зуба і кореня.
Аномалії прикусу – так, при неправильному навантаженні на зуб, в одній з його точок знаходиться центр напруги (шийка зуба). В області напруги відбуваються мікровідколи емалі, які в подальшому перетворюються в дефект (абфракційний дефект). Звичайно, цьому сприятиме і підвищене навантаження на пародонт, наприклад, бруксизм (захворювання при якому люди скриплять зубами уві сні), зловживання жувальною гумкою і т.д.
Неправильна техніка чищення зубів (горизонтальні рухи). Також, провокує розвиток клиновидних дефектів застосування щіток з дуже жорсткою щетиною і використання дуже абразивних засобів гігієни.

У більшості випадків скарги носять косметичний характер. Дефекти дуже повільно заглиблюються і, як правило, ураження захоплює групу зубів. Іноді дефекти досягають значної глибини, при цьому можуть з’являтися короткочасні болі від хімічних і температурних подразників.

Лікування: При наявності виражених дефектів твердих тканин рекомендується пломбування. В естетично важливих зонах оптимальними є композитні пломбувальні матеріали, якими можна закривати клиновидні дефекти без препарування. При глибоких дефектах можливе оголення пульпи зуба і навіть перелом коронки. При таких ураженнях необхідне виготовлення штучних коронок.

Гіперчутливість зубів

Гіперчутливість або гіперестезія зубів – це симптомокомплекс, що характеризується коротким гострим болем, який є реакцією зуба на зовнішні подразники.

Подразниками можуть виступати такі фактори, як:

висока або низька температура їжі, напоїв, а також повітря, яке вдихаємо через ротову порожнину;
хімічний вплив їжі – реакція зубів на солодке, солоне, кисле;
механічні подразники – жорсткі зубні щітки, електричні зубні щітки, різні зубочистки і зубні нитки.
занадто старанна або неправильна чистка зубів;

Причини, що викликають гіперестезію:

захворювання пародонту (в результаті оголення коренів зубів може посилитися їх чутливість);
особливості раціону харчування, зокрема: часте вживання кислих продуктів, газованих солодких напоїв;
шкідливі виробничі фактори (наприклад, у працівників хімічної галузі);
надмірне жувальне навантаження на зуби, наприклад, через звички сильно стискати зуби або відсутність одного або декількох зубів.
порушення цілісності коронкової частини зуба (відколи емалі, мікротріщини, патологічна стертість).

Лікування гіперестезії твердих тканин зуба направлено на нормалізацію гідродинамічного механізму чутливості емалі та дентину шляхом зменшення реагування зубної рідини на зовнішні подразники:

– запечатування мікропросторів емалі та дентину спеціальними лаками, десенсітайзерами;

– ремінералізуюча терапія (відновлення емалі зубів) зменшує обсяг мікропор внаслідок підвищення мінералізації тканин зуба і нормалізації фосфорно-кальцієвого обміну в організмі.

– при наявності дефектів – пломбування композитними матеріалами, а при патологічній стертості покриття зубів штучними коронками.

Стоматологічні прикраси

Скайси (SKYCE) – являють собою невеликі камінчики, які приклеюються на зуби.

Найпростіші і дешеві скайси виготовляються зі звичайного скла, їх правильніше назвати стразами. Підкладка зубних скайсів має спеціальну шорстку поверхню, що дозволяє їм міцно утримуватися на зубах і не відклеюватися. Через дешевизну цей вид зубних прикрас (стрази) доступний абсолютно всім.

Дорожчі скайси виготовляються з гірського кришталю, кристалів Сваровськи, дорогоцінних каменів і металів, спеціальних медичних сплавів.

Відрізняються ще скайси за кольором, формою, розміром, фірмою виробника.

Скайси можуть бути від 1 до 5 мм в діаметрі в залежності від виду та форми. Форма їх може бути різною: сердечка, зірочки, дельфінчики, крапельки, ромбики, квадратики.

Найчастіше прикраси для зубів встановлюють на верхніх зубах. На медіальному краї (ближньому до центру) іклів або перших премолярів, на дистальному (далекому від центру) або медіальному краї других різців. Який краще прикрасити зуб вирішується індивідуально з лікарем-стоматологом, при цьому оцінюється форма і розмір зубів, прикус, зона посмішки, в яку потрапляють зуби.

Крім здорового зуба, скайс можна прикріпити на пломбу.

Приклеїти і зняти скайс може тільки професійний лікар-стоматолог. Інкрустувати зуби скайсами можна двома способами: з препаруванням (свердлінням) зуба і без нього. У першому випадку в зубі просвердлюється порожнина, що відповідає розміру прикраси. Далі камінчик в отворі закріплюється пломбувальним матеріалом.

Без препарування, тобто без шкоди для зубів і без пошкодження емалі, приклеюються стрази, скайси і золоті накладки.

Особливого догляду зубні прикраси не вимагають, досить стандартного методу чищення зубів 2 рази на день.

Якщо прикраса набридла, зняти її не проблема. Але зняття повинен здійснювати професійний стоматолог.

Головна умова, при якій прикраса зубів є можливою і прийнятною – це здоров’я зубів. Тому слід спочатку привести в порядок всі свої зуби, видалити зубні відкладення, тобто провести санацію порожнини рота.

Художня реставрація зуба

Художня реставрація зубів – це не тільки відновлення зовнішнього вигляду зуба, але і збереження його функції. Завдяки можливостям сучасної стоматології сьогодні можна усунути такі вади, як тріщини, відколи й проміжки між зубами, зміна кольору емалі (плями і потемніння) або некрасиву форму. Перш ніж починати процес реставрації зубів, виконується комплексна діагностика і в разі потреби проводиться лікування карієсу, захворювань ясен і усунення інших стоматологічних проблем. Адгезивна техніка, яка застосовується на сьогоднішній день, і сучасні композитні пломбувальні матеріали значно розширили показання для прямої реставрації зубів без застосування штучних коронок з максимально щадним ставленням до тканин зубів, які залишилися живими.

Ці консервативні методи лікування дозволяють нам досягти естетичних результатів, порівняних з результатами протезування або в кілька разів перевершують їх.

Види художньої реставрації зубів

Існує пряма і непряма реставрація зуба. У першому випадку проводиться пряма робота з поверхнею зубів: шліфування, нарощування пломбувальних матеріалів, корекція за формою і прикусу, і інші процедури. Завдяки комплексній терапії та естетичному відновленню зубів зберігається природний зовнішній вигляд без втрати функції. Тобто, зуби стають не тільки красивими, але і здоровими.

Прямий метод реставрації зуба – оптимальний варіант для усунення невеликих дефектів передніх зубів. Пряма реставрація виконується в один етап (за винятком тих процедур, коли необхідно відреставрувати велику кількість зубів).

Для відновлення зубів при прямій реставрації використовуються фотополімери, завдяки яким вдається: відновлювати колір і форму, вирівнювати поверхню зубів, корегувати їх положення в зубному ряді, а також усувати міжзубні проміжки.

Плюси прямої реставрації в стоматології:

Це швидко – всі процедури робляться в одне відвідування
Забезпечують мінімально-інвазивний підхід до реставрації і максимально щадне відношення до твердих тканин зубів
Це відносно недорого (фахівці не задіюють зуботехнічну лабораторію).

Непрямий метод реставрації зуба– це метод відновлення зубів, при якому використовується протезування. Сьогодні є кілька варіантів відновлення зубів за допомогою непрямої реставрації: установка вінірів, зубних вкладок, коронок, зубних імплантатів.

Детальніше про ці методи читайте на нашому сайті в розділі ОРТОПЕДІЯ

Перейти до цін