Відбілювання зубів
Останнім часом однією з найбільш затребуваних процедур в стоматології, яка часто не має медичних показань до застосування, є відбілювання зубів. Зміна кольору зубів, або дисколорит, призводить до порушення естетики посмішки і, як наслідок, негативно впливає на самооцінку і соціальну адаптацію людини.
Відбілювання зубів – консервативний метод естетичної стоматології, спрямований на усунення дісколоріта зубів різної етіології (причини) або їх освітлення за допомогою спеціальних хімічних препаратів.
Колір зуба, в основному, зумовлений товщиною та кольором дентину. Чим більший об'єм дентина в зубі і менше товщина емалі, як наприклад, в іклах, тим жовтішими здаються зуби. Від товщіни, кольору і прозорості емалі також залежить колір зуба, однак менш, ніж від товщини дентина.
В процессі життя людини зуби піддаються впливу різних органічних і неорганічних барвників, які можуть осідати на їх поверхні або навіть фарбувати тверді тканини зубів.
Залежно від причин, що викликали зміну кольору зубів, дисколорити діляться на вроджені та набуті.
До вроджених дисколоритів відносяться:
- флюороз;
- гіпоплазія емалі;
- тетрациклінові зуби;
- спадкові патології твердих тканин зубів (не завершений амелогенез і дентиногегез).
Придбані дисколорити діляться на вітальне і девітальне фарбування.
Вітальне фарбування :
- зубні відкладення внаслідок поганої гігієни порожнини рота;
- шкідливі звички (куріння, вживання великої кількості міцного чаю і кави);
- харчові барвники;
- зелене забарвлення, пов’язане з розвитком грибка hichen clentalis;
- виробничі шкідливості;
- вікові зміни;
- травма зуба і т.д.
Девітальне фарбування:
- депульпірування зубів;
- пломбування кореневих каналів резорцин-формаліновою або цинк-оксид-евгенольною пастою;
- застосування пломбувальних матеріалів, що містять срібло;
- внутрішньоканальні штифти з неблагородних металів.
Відбілювання зубів проводиться тільки після професійної гігієни порожнини рота, суть якої полягає в очищенні поверхні зубів від зубного каменю і щільних пігментованих відкладень. При цьому зуб очищається до свого природного кольору.
Найбільш часто відбілювання зубів проводиться за допомогою гелів, що містять перекис водню або перекис карбаміду, які при активації каталізатора хімічним шляхом, за допомогою світла галогенової лампи, ультрафіолету або лазера, в кінцевому результаті, розпадаються до води і вільного атомарного кисню. Кисень, проникаючи в простори емалі, окисляє пігменти зуба і викликає денатурацію білкових з’єднань, що входять в пігменти емалі, що призводить до її освітлення.
Концентрація перекисів, які застосовуються, настільки мала, що при контакті з твердими тканинами вони не можуть надати їм деструктивного впливу. Однак пацієнти повинні знати, що відбілювання може прискорити процес старіння пломб з композитних матеріалів. При наявності таких пломб після відбілювання вони досить часто підлягають заміні для кращої відповідності тканинам зуба. Заміна їх в такому випадку проводиться не раніше, ніж через 2 тижні після відбілювання.
Для посилення ефекту відбілювання можливе проведення даної процедури в домашніх умовах. Для цього виготовляються спеціальні капи (в них вноситься гель для домашнього відбілювання), які необхідно одягати на зуби на 20-40 хвилин протягом ≈ 14 днів. У разі виникнення гіперчутливості зубів дані капи можуть використовуватися з ремінералізуючим гелем.
Ускладнення після відбілювання :
- виникнення гіперчутливості зубів (усувається шляхом припинення процедури і за допомогою спеціальних гелів);
- хімічний опік ясен (як правило не вимагає спеціального лікування, одужання настає дуже швидко).
Протипоказання до відбілювання :
- погана гігієна порожнини рота;
- гіперчутливість зубів;
- висока активність карієсу;
- хронічні захворювання слизової оболонки порожнини рота;
- молочні зуби, пацієнти до 18 років.
При важких формах дисколорита, наприклад, крейдоподібно-крапчаста форма флюорозу, застосовують методику мікроабразії емалі. Суть її полягає в зішліфовуванні поверхневого шару емалі спеціальною сумішшю (соляна кислота низької концентрації, дрібнодисперсний абразив (карборунд) і кремнієвий гель) і гумовими чашечками на тримачі для нанесення на зуби і проведення маніпуляцій за допомогою кутового наконечника. Використання після мікроабразії фторвмісних препаратів дозволяє домогтися гарних і стійких результатів.